Невиплата зарплати у 2026 році — як стягнути з роботодавця через суд
Вам не виплатили зарплату. Ви щодня ходили на роботу, а грошей на карті немає — ні авансу, ні розрахунку. Знайома історія? Тоді відразу головне: невиплата зарплати — це не «ну, буває, потерпи», а порушення закону, за яке роботодавець відповідає аж до кримінальної статті. І, що важливо, гроші можна повернути через суд — часто без жодної копійки судового збору.
Ми в ЮрКонтакті бачимо це щотижня. Людині винні за два-три місяці, вона боїться «зіпсувати стосунки» і чекає. А час іде. Тому розповімо чесно й по-людськи: у які строки вам мали платити, що саме винні при звільненні, як порахувати компенсацію за затримку, і найголовніше — як стягнути все це через суд і коли без адвоката вже не обійтися. Все актуальне станом на 2026 рік.
Що робити, якщо не платять зарплату — з чого почати?
Якщо вам не платять зарплату, порядок дій такий: зафіксувати борг документально, письмово вимагати виплату, а потім іти до суду за судовим наказом або з позовом. Не звільняйтеся зопалу і не сподівайтеся на «усні обіцянки» — вони в суді нічого не варті.
Перше, що треба зробити, — зібрати докази того, що ви працювали і що вам винні. Це трудовий договір або наказ про прийняття на роботу, копія трудової книжки чи запис в електронній трудовій, розрахункові листки, виписка з банківської картки, де видно попередні зарплатні надходження. Якщо роботодавець «сірий» і офіційно вас не оформив — не панікуйте, докази трудових відносин теж збираються, про це нижче окремо.
Далі — письмова вимога. Не просто «підійшов до директора й спитав», а заява на ім'я керівника у двох примірниках: на вашому він ставить відмітку про отримання, або ви надсилаєте рекомендованим листом з описом вкладення. Чому це критично? Бо для статті 117 КЗпП (про середній заробіток за час затримки) і для кримінальної статті 175 важливо довести, що ви вимагали гроші, а вам відмовили. З нашого досвіду, сам факт офіційної вимоги часто зрушує справу — бухгалтерія раптом «знаходить» кошти.
І тільки після цього — суд. Не бійтеся цього слова. Трудові спори про зарплату — одна з небагатьох категорій, де закон прямо на боці працівника: вас звільнено від судового збору, а для безспірних боргів є спрощена процедура судового наказу. Детальніше про весь шлях у суді — у матеріалі styagnennya-zarplaty-cherez-sud.
У які строки роботодавець зобов'язаний платити зарплату?
Роботодавець зобов'язаний виплачувати зарплату не рідше двох разів на місяць, з проміжком не більше 16 календарних днів, і не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який вона нарахована. Це прямо встановлено статтею 115 КЗпП і діє незмінно у 2026 році.
На практиці це означає простий графік: аванс — приблизно до 22 числа поточного місяця, решта зарплати — не пізніше 7 числа наступного. Роботодавець не має права платити «раз на місяць, коли будуть гроші». Формулювання «не рідше» означає нижню межу: платити частіше можна, рідше — заборонено. Якщо у вас у трудовому договорі стоїть виплата раз на місяць — це вже порушення закону, навіть якщо ви колись «погодилися».
Окрема історія — відпускні. Зарплату за час щорічної відпустки роботодавець зобов'язаний виплатити не пізніше ніж за три дні до її початку. Якщо вас відправили у відпустку, а гроші «потім» — це порушення. Що з цим робити, ми розписали в статті nevyplata-vidpusknyh.
| Виплата | Строк за законом | Стаття КЗпП |
|---|---|---|
| Зарплата (регулярна) | Не рідше 2 разів на місяць, проміжок ≤16 днів | ст. 115 |
| Аванс (за I половину місяця) | Не пізніше 22 числа поточного місяця | ст. 115 |
| Основна частина (за II половину) | Не пізніше 7 числа наступного місяця | ст. 115 |
| Відпускні | Не пізніше ніж за 3 дні до початку відпустки | ст. 115 |
| Повний розрахунок при звільненні | У день звільнення | ст. 116 |
Порушив хоч один із цих строків — уже виникає відповідальність. І чим довше тягне, тим дорожче йому це обійдеться.
Що вам винні при звільненні і як рахується розрахунок?
При звільненні роботодавець зобов'язаний виплатити вам усі належні суми в день звільнення — це стаття 116 КЗпП. Сюди входить зарплата за фактично відпрацьовані дні, компенсація за невикористану відпустку, і, залежно від підстави звільнення, вихідна допомога.
Розберемо по частинах, бо тут людей найчастіше «обраховують». Зарплата — за всі відпрацьовані до дня звільнення дні, включно з останнім. Компенсація за відпустку — за всі невикористані дні щорічної відпустки, які накопичилися за час роботи; якщо ви два роки не відпочивали, вам винні компенсацію за обидва роки. Вихідна допомога — вона належить не завжди, а лише у випадках, передбачених статтею 44 КЗпП: наприклад, при скороченні штату це не менше середнього місячного заробітку. Як правильно все порахувати — окремо в матеріалі rozrahunok-pry-zvilnenni.
Що робити, якщо ви звільнилися, а розрахунку немає? Одразу подавайте письмову вимогу. Тут спрацьовує потужний важіль — стаття 117 КЗпП: за кожен день затримки розрахунку роботодавець платитиме вам середній заробіток. Чесно кажучи, для роботодавця це найбільш болючий момент, і саме він змушує багатьох платити ще до суду.
Типова помилка — забрати трудову книжку і «махнути рукою» на кілька тисяч недоплати. Не робіть так. По-перше, ці гроші ваші за законом. По-друге, разом із компенсацією за затримку сума часто виростає в рази.
Що таке компенсація за затримку розрахунку і як працює стаття 117?
Компенсація за затримку розрахунку при звільненні — це середній заробіток за весь час затримки, який роботодавець зобов'язаний виплатити, якщо не розрахувався з вами вчасно з власної вини. Це передбачено статтею 117 КЗпП, і сума може бути дуже відчутною.
Механіка проста, але жорстка для роботодавця. Не виплатив розрахунок у день звільнення — за кожен наступний день прострочення «капає» ваш середній денний заробіток. Уявіть: вам винні 15 000 грн розрахунку, а тягнуть три місяці. За статтею 117 роботодавець доплатить ще й середній заробіток за ці три місяці зверху. Ось чому затримка виходить йому в копієчку.
Є важливий нюанс, про який мовчать «сірі» бухгалтери. З 19 липня 2022 року діє обмеження: середній заробіток за час затримки стягується не більше ніж за шість місяців. Тобто якщо роботодавець тягне рік — суд присудить максимум за півроку. Але й це часто десятки тисяч гривень. І ще: якщо між вами є спір про суму боргу, компенсація за статтею 117 присуджується лише тоді, коли суд вирішить спір на вашу користь.
Окремо існує ще один вид компенсації — за втрату частини доходу через інфляцію. Якщо зарплату затримали на календарний місяць і більше, до суми додається компенсація за Законом «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» плюс індекс інфляції. Ці нарахування ми детально розкладаємо в статті kompensatsiya-za-zatrymku-zarplaty.
| Вид виплати | За що | Обмеження |
|---|---|---|
| Основний борг | Невиплачена зарплата, відпускні, розрахунок | Без обмеження суми |
| Середній заробіток за ст. 117 | За кожен день затримки розрахунку при звільненні | Не більше ніж за 6 місяців |
| Компенсація втрати доходу | Затримка виплати на 1+ календарний місяць | За окремим законом + індекс інфляції |
| Моральна шкода | Переживання через безгрошів'я (за наявності доказів) | На розсуд суду |
Як стягнути зарплату через суд — судовий наказ чи позов?
Стягнути зарплату через суд можна двома шляхами: судовим наказом (швидко, для безспірного боргу) або позовом (коли є спір про суму). Вибір залежить від того, чи визнає роботодавець борг і чи нарахована зарплата офіційно.
Судовий наказ — це спрощена процедура. Вона підходить, коли зарплата нарахована в бухгалтерії, але не виплачена, і роботодавець це не оспорює. Ви подаєте заяву про видачу судового наказу, суд без виклику сторін і без засідання протягом кількох днів видає наказ, який має силу виконавчого документа. За статтею 161 ЦПК саме так стягується нарахована, але невиплачена зарплата та середній заробіток за час затримки. Величезний плюс: судовий збір у наказному провадженні не сплачується взагалі. Мінус один — якщо роботодавець подасть заяву про скасування наказу, його скасують, і доведеться йти позовом. Але ви нічого не втрачаєте: право на позов зберігається.
Позовне провадження потрібне, коли є спір — роботодавець не визнає борг, заперечує суму, каже «ти прогулював» чи «зарплата була менша». Тут уже повноцінний судовий процес із засіданнями, доказами, свідками. Це довше, але саме тут стягуються «сірі» доплати, середній заробіток за прогул, моральна шкода — все, що роботодавець оспорює. Повний розбір обох процедур — у статті styagnennya-zarplaty-cherez-sud.
| Критерій | Судовий наказ | Позов |
|---|---|---|
| Коли підходить | Борг нарахований, роботодавець не оспорює | Є спір про суму чи підстави |
| Строк розгляду | Кілька днів, без засідання | Від 1-2 місяців |
| Судовий збір | Не сплачується | Позивач-працівник звільнений (з нюансами) |
| Ризик | Може бути скасований за запереченням | Немає, рішення остаточне після апеляції |
| Що можна стягнути | Нараховану зарплату + ст. 117 | Усе, включно зі «сірою» частиною і мораллю |
З нашого досвіду: якщо роботодавець просто тягне з визнаним боргом — судовий наказ вирішує справу за тиждень-два. Якщо ж пахне спором чи зарплатою в конверті — одразу готуйте позов з адвокатом, бо там потрібно доводити суму.
Чи треба платити судовий збір за стягнення зарплати?
Ні, працівник у справах про стягнення зарплати звільнений від сплати судового збору — це стаття 5 Закону «Про судовий збір». Тобто подати до суду вам нічого не коштує, і це навмисно зроблено, щоб людина без грошей могла захистити свої гроші.
Але є нюанси, про які варто знати заздалегідь, щоб не було сюрпризів. Пільга покриває сам основний борг по зарплаті й вимогу про поновлення на роботі. А от на деякі супутні вимоги вона не поширюється: зокрема на стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди і, за позицією судів, на середній заробіток за час затримки розрахунку за статтею 117. На практиці суди тут вирішують по-різному, і адвокат правильно згрупує вимоги, щоб мінімізувати збір.
У наказному провадженні питання збору взагалі не стоїть — там він не сплачується ні за яких умов. Тому для чистого зарплатного боргу це найдешевший шлях. До речі, саме через це багато людей навіть не звертаються по допомогу, думаючи, що «суд — це дорого». Насправді для стягнення зарплати вхід у суд — безкоштовний.
Яка відповідальність роботодавця за невиплату зарплати?
За невиплату зарплати роботодавець несе адміністративну, фінансову і навіть кримінальну відповідальність. Що довше й зухваліше він тягне — то серйозніші наслідки, аж до позбавлення волі для керівника.
Адміністративна відповідальність настає за статтею 41 КУпАП. За порушення строків виплати зарплати посадовій особі загрожує штраф від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів (це 510–1700 грн), а за повторне порушення протягом року або порушення щодо неповнолітніх, вагітних, одиноких батьків — від 100 до 300 мінімумів (1700–5100 грн). Суми невеликі, але це офіційна фіксація порушення, яка стає в пригоді в суді. Накладає штраф інспекція праці за вашою скаргою.
Кримінальна відповідальність — найсерйозніший важіль. За статтею 175 Кримінального кодексу безпідставна невиплата зарплати понад один місяць, вчинена умисно керівником, карається штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів (8 500–17 000 грн), або виправними роботами до двох років, або навіть позбавленням волі до двох років — із позбавленням права обіймати певні посади до трьох років. Є важлива деталь: якщо роботодавець виплатить зарплату до притягнення до відповідальності, його від кримінальної відповідальності звільняють. Саме тому відкриття кримінального провадження за статтею 175 часто миттєво розв'язує гаманець роботодавця.
| Вид відповідальності | Стаття | Санкція |
|---|---|---|
| Адміністративна (перше порушення) | ст. 41 КУпАП | Штраф 510–1700 грн на посадову особу |
| Адміністративна (повторне/вразливі) | ст. 41 КУпАП | Штраф 1700–5100 грн |
| Фінансова (на підприємство) | ст. 265 КЗпП | Штраф у розмірі 3 мінімальних зарплат |
| Кримінальна (умисно, понад місяць) | ст. 175 КК | Штраф 8 500–17 000 грн, виправні роботи або позбавлення волі до 2 років |
Важливо розуміти: кримінальна стаття працює лише за умисної та безпідставної невиплати. Якщо грошей об'єктивно немає (наприклад, рахунки арештовані), склад злочину не утворюється. Але «в мене зараз скрутно» — це не поважна причина, і суди це чудово розуміють.
Що робити, якщо зарплата була в конверті?
Якщо ви отримували зарплату в конверті і вам перестали платити, спочатку через суд встановлюють факт трудових відносин і реальний розмір зарплати, а вже потім стягують борг. Так, це складніше, ніж з офіційним оформленням, але цілком реально — і ми такі справи виграємо.
Головна проблема «сірої» зарплати в тому, що офіційно її ніби не існує. У відомостях стоїть мінімалка або взагалі нуль, а решту давали готівкою. Тому перший крок — довести, що ви фактично працювали і скільки реально отримували. У хід ідуть будь-які докази: перепустки, робочий графік, листування в месенджерах, свідчення колег, банківські перекази «на картку від директора», записи камер, ваші робочі документи з підписами. Суд оцінює сукупність — і одного скріншоту мало, а от десяток дрібних доказів разом дають переконливу картину.
Що це вам дає? По-перше, стягнення реального боргу, а не «офіційного» мінімуму. По-друге, донарахування пенсійного стажу і ЄСВ, бо роками несплачені внески — це ваша майбутня пенсія. Як побудувати таку справу і які докази працюють найкраще — детально в матеріалі zarplata-v-konverti. Скажемо прямо: без адвоката тут майже нереально, бо треба грамотно зібрати доказову базу і вибудувати позицію.
Скільки часу є на звернення до суду за зарплатою?
За стягненням невиплаченої зарплати ви можете звернутися до суду без обмеження строку — жодних «трьох місяців» більше немає. Це один із найважливіших юридичних апдейтів для працівників, тож запам'ятайте його.
Раніше діяв тримісячний строк, і люди, які «протерпіли» пів року, ризикували втратити право на суд. Але 11 грудня 2025 року Конституційний Суд України Рішенням № 1-р/2025 визнав цей тримісячний строк для зарплатних спорів неконституційним. Відтепер працівник може стягувати належну зарплату та інші виплати незалежно від того, скільки часу минуло. Це величезна перемога — тепер роботодавець не може «пересидіти» борг.
Але не розслабляйтеся щодо іншого. Для спорів про звільнення (наприклад, якщо вас звільнили і ви хочете поновитися) діє жорсткий строк — один місяць з дня вручення копії наказу про звільнення чи трудової книжки. Тут зволікати не можна взагалі. Якщо ваша ситуація змішана — і зарплату не дали, і звільнили незаконно — краще не рахувати дні самостійно, а одразу до адвоката. Про поєднання таких вимог — у матеріалі nezakonne-zvilnennya.
| Категорія спору | Строк звернення до суду | Підстава |
|---|---|---|
| Стягнення зарплати та інших виплат | Без обмеження строку | Рішення КСУ № 1-р/2025 від 11.12.2025 |
| Поновлення на роботі (звільнення) | 1 місяць з дня вручення наказу/трудової | ст. 233 КЗпП |
| Інші трудові спори | 3 місяці з дня, коли дізналися про порушення | ст. 233 КЗпП |
Самостійно чи з адвокатом стягувати зарплату?
Простий безспірний борг можна спробувати стягнути судовим наказом самостійно, але якщо є спір про суму, «сіра» зарплата чи незаконне звільнення — без адвоката шанси різко падають. Різниця найчастіше не в тому, «виграєте чи ні», а в тому, скільки реально стягнете.
Судовий наказ на нараховану зарплату — справді проста процедура, і людина здатна подати заяву сама. Але щойно роботодавець починає заперечувати, ситуація змінюється. Треба правильно порахувати середній заробіток за статтею 117, довести реальний розмір «конвертної» зарплати, згрупувати вимоги так, щоб зменшити судовий збір, вибудувати доказову базу. Це вже робота, де ціна помилки — недоотримані десятки тисяч гривень.
ЮрКонтакт — це каталог адвокатів, які спеціалізуються саме на трудових спорах. Ми не «юридична консультація взагалі» — ми підбираємо вам адвоката, який уже вигравав такі справи в суді проти роботодавців і знає, як стягнути максимум. Ви залишаєте заявку, ми знаходимо профільного фахівця, який доведе справу до реального стягнення. Про те, як обрати такого адвоката, — у матеріалі advokat-po-trudovyh-sporah, а загальний огляд усіх трудових конфліктів — у trudovi-spory.
| Критерій | Самостійно | З адвокатом ЮрКонтакт |
|---|---|---|
| Судовий наказ (безспірний борг) | Реально | Реально, швидше |
| Спір про суму / «сіра» зарплата | Дуже складно | Профільний фахівець |
| Розрахунок ст. 117 і компенсацій | Ризик недорахувати | Стягнення максимуму |
| Незаконне звільнення + зарплата | Високий ризик пропустити строк | Комплексний захист |
| Витрати | Час і нерви | Гонорар, часто з результату |
Часті питання про невиплату зарплати
Чи можна стягнути зарплату, якщо я не був офіційно оформлений?
Так, можна. Спочатку через суд встановлюють факт трудових відносин на підставі доказів (листування, свідки, перепустки, перекази), а потім стягують борг за реальним розміром зарплати. Такі справи складніші, тому їх варто вести з адвокатом, який правильно збере доказову базу.
Скільки роботодавець заплатить за затримку розрахунку при звільненні?
За статтею 117 КЗпП — ваш середній заробіток за кожен день затримки, але не більше ніж за шість місяців. Наприклад, при затримці на три місяці роботодавець доплатить середній заробіток за ці три місяці зверху до основного боргу. Це часто десятки тисяч гривень.
Чи потрібно платити судовий збір, щоб подати на роботодавця?
Ні, за основний зарплатний борг працівник звільнений від судового збору за статтею 5 Закону «Про судовий збір», а в наказному провадженні збір не сплачується взагалі. Пільга не поширюється на окремі супутні вимоги — середній заробіток за прогул і моральну шкоду, тож вимоги краще групувати з адвокатом.
За скільки місяців невиплати настає кримінальна відповідальність?
За статтею 175 КК кримінальна відповідальність настає за безпідставну умисну невиплату зарплати понад один місяць. Керівнику загрожує штраф до 17 000 грн, виправні роботи або позбавлення волі до двох років. Якщо роботодавець виплатить борг до притягнення — його звільняють від відповідальності.
Чи є строк давності для стягнення зарплати?
Ні. З 11 грудня 2025 року, після Рішення Конституційного Суду № 1-р/2025, тримісячний строк для зарплатних спорів скасовано. Тепер працівник може стягнути невиплачену зарплату незалежно від того, скільки часу минуло. А от для оскарження звільнення строк залишився — один місяць.
Що робити першим, якщо перестали платити зарплату?
Зберіть докази роботи і розміру зарплати, подайте письмову вимогу роботодавцю (під підпис або рекомендованим листом), а потім звертайтеся до суду — судовим наказом для безспірного боргу або позовом за наявності спору. Паралельно можна поскаржитися в інспекцію праці та подати заяву за статтею 175 КК.
Чи можна стягнути моральну шкоду за невиплату зарплати?
Так, якщо ви доведете, що через безгрошів'я зазнали переживань, погіршення здоров'я чи інших негативних наслідків. Розмір визначає суд. Ця вимога заявляється разом із основним позовом, але судовий збір за неї пільгою не покривається.
Висновок: не платять зарплату — йдіть до суду, і краще з адвокатом
Невиплата зарплати — це не ваша проблема, а порушення закону роботодавцем, за яке він відповідає грошима, а керівник — і волею. Ви маєте право на весь борг, на компенсацію за затримку за статтею 117, а вхід у суд для вас безкоштовний. Строк давності для зарплати скасовано — тож навіть старі борги реально повернути у 2026 році.
Головне — не мовчати й не боятися. Що раніше ви зафіксуєте борг і звернетеся по допомогу, то більше стягнете. А якщо є спір про суму, «сіра» зарплата чи незаконне звільнення — самотужки легко втратити частину грошей або пропустити строк.
Залиште заявку — і ми підберемо вам адвоката, який спеціалізується на трудових спорах і стягне вашу зарплату з роботодавця через суд. Не «юридичну консультацію взагалі», а фахівця, який уже вигравав такі справи.
Інформація актуальна станом на 2026 рік. Кожна ситуація індивідуальна, а суми й строки залежать від деталей — тож остаточну стратегію узгоджуйте з адвокатом. ЮрКонтакт підбере вам профільного фахівця, який захистить ваші права в суді проти роботодавця.
Де знайти адвоката для такої справи: у каталозі ЮрКонтакт зібрані перевірені адвокати по всій Україні. Перегляньте профілі за своїм містом: трудовий адвокат Київ, Харків, Одеса, Дніпро, Львів — або оберіть інше місто в каталозі. Перша консультація безкоштовна.
Часті питання
Чи можна стягнути зарплату, якщо я не був офіційно оформлений?+
Так, можна. Спочатку через суд встановлюють факт трудових відносин на підставі доказів (листування, свідки, перепустки, перекази), а потім стягують борг за реальним розміром зарплати. Такі справи складніші, тому їх варто вести з адвокатом.
Скільки роботодавець заплатить за затримку розрахунку при звільненні?+
За статтею 117 КЗпП — ваш середній заробіток за кожен день затримки, але не більше ніж за шість місяців. При затримці на три місяці роботодавець доплатить середній заробіток за ці три місяці зверху до основного боргу.
Чи потрібно платити судовий збір, щоб подати на роботодавця?+
Ні, за основний зарплатний борг працівник звільнений від судового збору за статтею 5 Закону «Про судовий збір», а в наказному провадженні збір не сплачується взагалі. Пільга не поширюється на середній заробіток за прогул і моральну шкоду.
За скільки місяців невиплати настає кримінальна відповідальність?+
За статтею 175 КК кримінальна відповідальність настає за безпідставну умисну невиплату зарплати понад один місяць. Керівнику загрожує штраф до 17 000 грн, виправні роботи або позбавлення волі до двох років. Якщо роботодавець виплатить борг до притягнення — його звільняють від відповідальності.
Чи є строк давності для стягнення зарплати?+
Ні. З 11 грудня 2025 року, після Рішення Конституційного Суду № 1-р/2025, тримісячний строк для зарплатних спорів скасовано. Тепер працівник може стягнути невиплачену зарплату незалежно від того, скільки часу минуло. Для оскарження звільнення строк залишився — один місяць.
Що робити першим, якщо перестали платити зарплату?+
Зберіть докази роботи і розміру зарплати, подайте письмову вимогу роботодавцю (під підпис або рекомендованим листом), а потім звертайтеся до суду — судовим наказом для безспірного боргу або позовом за наявності спору. Паралельно можна поскаржитися в інспекцію праці.
Чи можна стягнути моральну шкоду за невиплату зарплати?+
Так, якщо ви доведете, що через безгрошів’я зазнали переживань, погіршення здоров’я чи інших негативних наслідків. Розмір визначає суд. Ця вимога заявляється разом із основним позовом, але судовий збір за неї пільгою не покривається.
