Контрагент не заплатив за договором: претензія, позов, строки

Якщо контрагент не заплатив за договором, порядок дій такий: звірити документи → надіслати претензію з розрахунком → перевірити боржника за реєстрами → подати позов разом із клопотанням про забезпечення → відкрити виконавче провадження. Кожен із цих кроків має свій сенс, і пропуск будь-якого зменшує шанс побачити гроші.

Найпоширеніша помилка тут не юридична, а поведінкова: підприємець пів року дзвонить і «тисне по-людськи», втрачаючи і час, і право на пеню, яка стягується лише за останній рік.

Розберемо весь шлях по кроках — із документами, строками й тим, що писати в претензії, щоб вона працювала.

Крок 1: Зберіть і звірте документи

Перше, що потрібно, — довести не домовленість, а факт виконання з вашого боку. Договір цього не доводить.

Акт звірки заслуговує окремої уваги. Він виконує дві функції: доводить розмір боргу і перериває позовну давність — після його підписання відлік трьох років починається заново.

Тому якщо боржник ще на зв'язку й готовий підписати звірку, зробіть це, навіть коли платити він поки не збирається. Через рік цей аркуш може виявитись найціннішим документом у справі.

Крок 2: Порахуйте повну суму вимог

Борг — це не лише несплачена сума. За статтею 625 Цивільного кодексу України з боржника стягуються також інфляційні втрати і 3% річних, причому незалежно від того, чи були у вас збитки.

Суд не додає ці вимоги самостійно. Якщо ви попросили лише основний борг — отримаєте лише його, навіть коли право на решту було очевидним.

Прострочення на два роки за статтею 625 додає до вимоги відчутну суму. Це та частина роботи, яка коштує кілька годин розрахунків і повертається безпосередньо грошима.

Розрахунок треба оформити окремим документом і додати до позову. Він має бути прозорим: період прострочення з датами, кількість днів, застосований індекс інфляції по місяцях, підсумок по кожній складовій. Суд перевіряє арифметику, і помилка в розрахунку — привід зменшити стягнення.

Одна деталь про початок прострочення. Відлік іде не з дати виставлення рахунку, а з дня, наступного за останнім днем строку оплати, встановленого договором. Якщо строк у договорі не визначений, застосовуються загальні правила про виконання зобов'язання на вимогу кредитора — і тоді відправною точкою стає ваша письмова вимога. Ще одна причина надсилати претензію з фіксацією дати вручення.

Крок 3: Перевірте боржника до подання позову

Перевірка займає близько години й рятує від безглуздих витрат. Що дивитись:

1. Чи не припинена юридична особа — в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб.
2. Чи не відкрито провадження у справі про банкрутство.
3. Чи немає інших судових справ проти цього ж боржника — це показує масштаб проблеми.
4. Чи немає відкритих виконавчих проваджень — якщо їх десятки, ваша черга буде далеко.
5. Чи є майно й активи — нерухомість, транспорт, які можна арештувати.
6. Хто керівник і власники — знадобиться, якщо дійде до банкрутства чи субсидіарної відповідальності.

Висновок із цієї перевірки визначає стратегію. Якщо боржник живий і має активи — звичайний позов із забезпеченням. Якщо активів немає, а боргів багато — думайте про банкрутство або взагалі про доцільність витрат.

Крок 4: Надішліть претензію

Претензія рідко буває обов'язковою за законом, але вона працює: значна частина боргів гаситься саме після її отримання, бо документ із повним розрахунком показує боржнику реальну ціну зволікання.

Що має бути в претензії:

1. Реквізити сторін і посилання на договір.
2. Опис зобов'язань і доказів виконання з вашого боку.
3. Розмір заборгованості з розбивкою по документах.
4. Розрахунок інфляційних, 3% річних і пені окремими рядками.
5. Строк на добровільну сплату — розумний, зазвичай 7-14 днів.
6. Попередження про звернення до суду, стягнення судових витрат і забезпечення позову.

Надсилати треба з фіксацією: рекомендованим листом з описом вкладення і повідомленням про вручення, або через електронний документообіг. Претензія, надіслана «на пошту менеджеру», доказом не є.

Психологічний момент, який працює: у претензії варто показати підсумкову цифру з усіма нарахуваннями і поруч — суму, яку боржник заплатить, якщо розрахується зараз. Різниця часто виявляється переконливішою за будь-які погрози.

Крок 5: Подайте позов і забезпечте його

Позов подається до господарського суду. Разом із ним — клопотання про забезпечення позову: арешт коштів на рахунках або майна боржника.

Про це забувають, а саме тут вирішується доля грошей. Поки триває розгляд, недобросовісний контрагент має вдосталь часу вивести активи, переоформити майно й закрити рахунки. Забезпечення позову цю схему ламає.

Суд задовольняє такі клопотання не автоматично: треба обґрунтувати, що без забезпечення виконання майбутнього рішення буде ускладненим або неможливим. Тому це окремий документ із власною аргументацією, а не формальний додаток.

Крок 6: Дійте після рішення

Рішення суду грошей не приносить — приносить виконавче провадження. Порядок:

1. Отримайте наказ суду після набрання рішенням законної сили.
2. Оберіть виконавця — державного або приватного. Приватні зазвичай активніші, бо їхня винагорода залежить від результату.
3. Подайте заяву про відкриття провадження з наказом.
4. Заявіть про розшук майна та коштів боржника.
5. Контролюйте хід виконання — виконавець не працює сам собою.

Детально механіку примусового стягнення ми розбираємо в матеріалі vykonavche-provadzhennya, а про арешт коштів — у aresht-rahunkiv-borzhnyka.

Про вибір виконавця варто сказати окремо. Приватний виконавець отримує винагороду у відсотку від стягнутого, тому зацікавлений у результаті й зазвичай працює швидше: надсилає запити, накладає арешти, шукає активи. Державний виконавець завантажений сотнями справ, і без вашого постійного контролю провадження може лежати місяцями.

Ще одна річ, яку кредитори пропускають: виконавче провадження не закінчується автоматично, коли в боржника «немає грошей». Постанову про повернення виконавчого документа можна оскаржити, а провадження — відкрити повторно, коли з'являться активи. Наказ суду діє і не «згорає» через те, що перша спроба стягнення була невдалою.

Скільки часу є на стягнення?

Рядок про неустойку — головна причина не зволікати. Пеня за прострочення стягується лише за останній рік, і кожен місяць очікування буквально зменшує суму, яку ви отримаєте.

Окремо варто перевірити сам договір: часто сторони встановлюють у ньому довший строк позовної давності, ніж загальний. Закон це дозволяє, і така умова цілком робоча — але працює вона тільки тоді, коли її помітили й застосували.

Чи можна домовитись замість суду?

Можна, і в частині випадків це вигідніше. Судовий процес плюс виконавче провадження — це рік-півтора, судовий збір, гонорар і жодної гарантії, що в боржника буде з чого стягувати. Реструктуризація з реальним графіком іноді дає гроші швидше.

Але домовленість має бути оформлена документально, і краще так, щоб її можна було швидко виконати примусово. Варіанти:

Найгірший варіант — усна домовленість «заплачу до кінця кварталу». Вона не фіксує нічого, а час, витрачений на очікування, з'їдає строк на стягнення пені.

Практичне правило: погоджуйтесь на розстрочку тільки з письмовим документом, у якому боржник визнає суму боргу. Навіть якщо графік потім зірветься, у вас на руках залишиться визнання, яке закриє половину майбутнього спору.

Що робити, якщо боржника не існує фізично?

Ситуація, з якою стикається кожен другий кредитор: компанія є в реєстрі, за адресою нікого немає, телефони не відповідають, директор недоступний.

Це не привід відмовлятись від стягнення, але стратегія змінюється:

1. Позов подається за юридичною адресою — відсутність відповідача розгляду не перешкоджає. Суд надсилає повістки, і справа розглядається за наявними матеріалами.
2. Заочне рішення теж підлягає виконанню. Боржник може його оскаржити, але для цього має з'явитись.
3. Виконавче провадження шукає активи через реєстри — рахунки, нерухомість, транспорт, корпоративні права.
4. Перевіряються правочини останніх років — майно, переоформлене на пов'язаних осіб, можна оспорити.
5. За наявності ознак доведення до банкрутства можлива відповідальність керівників і власників.

Тобто «фірма-порожнє місце» не завжди означає безнадійну справу. Часто активи є, просто оформлені не на боржника напряму, і завдання — їх знайти.

Що робити, якщо боржник заперечує борг?

Найчастіші заперечення передбачувані, і до них варто підготуватись заздалегідь.

«Товар не отримували» або «роботи не виконані». Закривається накладними з підписом, ТТН, актами, листуванням, показаннями водіїв.

«Якість не відповідає умовам». Тут потрібні докази прийняття без зауважень: акт без застережень, відсутність претензій у розумний строк.

«Договір не укладався». Працює рідко: фактичне виконання й оплата частинами доводять договірні відносини навіть без єдиного підписаного документа.

«Строк оплати ще не настав». Питання тлумачення умов договору — тут вирішує точне формулювання.

«Сплив строк позовної давності». Закривається актом звірки, частковою оплатою або листом із проханням про відстрочку.

Кожне з цих заперечень легше зняти документом, зібраним заздалегідь, ніж поясненнями в засіданні. Тому підготовка позову починається не з написання тексту, а з чесного запитання до себе: що відповідач скаже у відповідь і чим я це закрию.

Самостійно чи з адвокатом?

Часті помилки

1. Пів року дзвонити замість писати. Усні обіцянки нічого не фіксують, а строк на пеню спливає.
2. Не заявити інфляційні та 3% річних. Суд їх сам не додасть.
3. Не перевірити боржника. Рішення проти порожньої компанії не варте судового збору.
4. Не подати забезпечення позову. Активи виводяться саме під час розгляду.
5. Працювати без первинних документів. Договір без накладних доводить мало.
6. Зупинитись на рішенні. Гроші приносить виконавче провадження, а не вирок.

Висновок

Стягнення боргу з контрагента — процедура з передбачуваними кроками, і результат тут визначається підготовкою, а не красномовством у суді. Первинні документи, повний розрахунок за статтею 625 Цивільного кодексу, перевірка боржника і забезпечення позову — чотири речі, які відрізняють реальні гроші від паперового рішення.

І головне про час: кожен місяць очікування зменшує суму, яку можна стягнути, і збільшує ризик, що стягувати вже буде нічого.

Загальну карту господарських конфліктів зібрано в опорному матеріалі gospodarski-spory. Про спрощену процедуру читайте у sudovyy-nakaz-na-borg, про стягнення в цілому — у styagnennya-borgu, про примусове виконання — у vykonavche-provadzhennya.

Контрагент не платить за поставлений товар чи виконані роботи? Залиште заявку — ми безкоштовно підберемо адвоката з господарських спорів, який порахує повну суму, забезпечить позов і доведе стягнення до реальних грошей.

Де знайти адвоката для такої справи: у каталозі ЮрКонтакт зібрані перевірені адвокати по всій Україні, дані яких звірені з Єдиним реєстром адвокатів України. Оберіть своє місто: адвокат для бізнесу Київ, Харків, Одеса, Дніпро, Львів — або перегляньте інші міста. Підбір адвоката для вас безкоштовний.

---

_Інформація актуальна станом на серпень 2026 року. Ставки судового збору й порядок обчислення строків можуть змінюватись — звіряйте чинні редакції перед поданням позову. Кожна ситуація індивідуальна: рекомендуємо консультацію з адвокатом._